Відвертий допис вона опублікувала у себе в соціальних мережах.
«Я спілкуюся з багатьма мамами, які усиновили дітей. У всіх однакові історії. Про те, як дитина місяцями не може наїстися. І як будь-яке очікування їжі може призвести до істерики, яку вкрай важко зупинити. Хтось ховає їжу. Хтось їсть до блювоти. Хтось не жує і ковтає, аби встигнути, поки не забрали. Про те, що люди, які не мали досвід з дітьми із закладу, ніколи не зрозуміють, про які істерики йде мова. Бо це не плач. Не криза скількох-то там років. Це напад і вихід такого душевного болю, про який ми і не здогадуємось.
Про те, як діти самоушкоджуються (бʼють себе, дряпають, виривають волосся), коли не можуть опанувати емоції. А це перші місяці при будь-якому прояві емоцій. Ніби карають себе за життя. Про те, як аби заснути, бʼються головою до відключки. Бо по-іншому не вміють. Про те, як уколисують себе самі і бояться дотиків. Ховаються під ліжком чи бояться спати. І багато іншого… Це вкладається в коротке «я вас розумію, ми теж усиновлювачі»,- написала Інна Мірошниченко.
За словами жінки, таких історій сотні і вони обʼєднуються в одну, але з часом ці історії залишаються в минулому. Дитина звикає до нової родини, до нового життя і розумію, що є інші способи існування.
Інна не розповідає як саме наразі поводить себе Марсель, якого вони нещодавно взяли до себе в родину, однак судячи з історії, вона з чоловіком вже встигли зіткнутися з подібною поведінкою у хлопчика.
Інна наголошує, що згодом ці діти починають жити інше життя і тільки тоді стикаються зі звичайними кризами як інші діти. Але якби не було абсолютно у кожної дитини має бути право на щасливе дитинство.
