Ірина Білик була зворушена до глибини душі розповіддю маріупольчанки, що вижила. Євгенія Забогонська поділилася своєю історією з музеєм, аби допомогти зафіксувати хроніку воєнних подій у Маріуполі. До повномасштабного вторгнення росії жінка працювала в Донецькому академічному обласному драматичному театрі художником-освітлювачем. Після 24 лютого вона разом із чоловіком та дочкою жила у бомбосховищі театру.
У бомбосховищі жінка допомагала городянам налагодити хоч якийсь побут. Героїня згадує, що з ними було дуже багато маленьких дітей, для яких не вистачало харчування, засобів гігієни.
Незважаючи на те, що російські солдати мародерували і знущалися з маріупольчан, люди в укритті вірили, що їм вдалося убезпечити своїх дітей, адже нікому не може спасти на думку бомбити театр. Пізніше Євгенія прийняла рішення нанести на асфальт перед та позаду будівлі напис "Діти", щоб солдати знали напевно, що в укритті повно беззахисних цивільних.
"Один із помічників сказав: "Давай, щоб ще більше убезпечити нас, напишемо, що тут є діти. Кажу: "Чудова ідея, давай". Ми знайшли білу фарбу, валик і наступного дня з обох боків театру з'явилися написи "Діти". Ми навіть не могли припустити думки, що до театру може щось прилетіти. Ми були впевнені, що наше бомбосховищ не зачепить ніхто. Усі бачили та знали, яка величезна кількість людей є у театрі", – розповіла Забогонська. – 16 березня театру не стало".
Жінка зазначила, що вони з чоловіком та дочкою вижили.
"Чоловік відкопався першим, потім відкопав мене. На сцену неможливо було вийти. Ми вийшли в коридор, там було дуже багато переляканих людей. Діти шукали батьків, батьки дітей. Наша донька перебувала в бомбосховищі. Дитина була ціла", – згадує вона.
17 березня родина Забогонської виїхала із блокадного міста.
А що ти думаєш із цього приводу?
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Брат із Москви не хотів вірити: Наталя Могилевська розповіла про сімейне горе.
Дивись відео на тему:
Більше цікавих матеріалів можна прочитати на clutch.ua .
Підписуйтесь на наш youtube-канал Клатч Онлайн і Клатч Старс .
